Що таке емоційний інтелект і чому потрібно його розвивати?
Сьогодні, кожен з нас хоча б один раз зустрічався з рекомендаціями щодо розвитку емоційного інтелекту, цей навичок буде входити у топ-10 soft skills (м'які навички, які не пов'язані з професією, але визначають ефективність, адаптивність та успішну взаємодію з іншими, які актуальні як на роботі так і в особистій житті).
Термін емоційного інтелекту є відносно новим. Свою популярність він почав здобувати з кінця ХХ століття. Емоційний інтелект – це складова частина загального інтелекту і означає здатність сприймати, розрізняти, розуміти та керувати власними почуттями та емоціями, а також розуміти та розрізняти емоції та почуття інших людей.
У сучасних умовах роль емоційного інтелекту значно зросла, адже у будь-якому колективі ми взаємодіємо з великою кількістю людей, тому здатність керувати власними емоціями та розуміти емоції оточуючих значно спрощує та якісно покращує стосунки.
Чому важливо розвивати свій емоційний інтелект?
✓ Ми зможемо краще розуміти людей і наше спілкування з ними буде продуктивнішим та приємнішим.
✓ Наш рівень життя може покращитись, оскільки розуміння та керування власними емоціями додасть усвідомленості та ясності у нашу життя.
✓ Наша адаптивність до мінливих умов життя буде вищою.
✓ Краща стресостійкість та здатність подолати труднощі.
Які ключові фактори можуть допомогти розвинути емоційний інтелект?
Як зазначає популяризатор терміну «емоційний інтелект», психолог та автор книги «Емоційний інтелект» Пітер Саловей, для розвитку цієї навички потрібно звернути увагу на п'ять основних складових:
1.Самосвідомість. Під цим пунктом мається на увазі здатність розуміння власних почуттів і розпізнавання емоцій. Ця навичка розвивається поступово, важливо помічати чи навіть промовляти про себе власні почуття, аби краще навчитися їх розпізнавати.
2.Самоконтроль\саморегуляція. Здатність регулювати власні емоції, реакції, почуття під час важких ситуацій, стресових подій. Якщо відчуваєте, що емоції переповнюють, не намагайтеся одразу діяти чи приймати певні рішення. Дайте собі 5-10 хвилин щоб прийти до тями. Крім цього, можна аналізувати важкі стресові ситуації вже після їх завершення та розробляти для себе рекомендації та алгоритми на майбутнє.
3.Емпатія та міжособистісна взаємодія. Здатність розрізняти емоції інших та відповідно реагувати на них, а також здатність зчитувати невербальні знаки. Під час спілкування з іншими людьми ми часто фокусуємось більше на особистих почуттях та думках. Якщо ви хочете взаємодіяти більш продуктивно і підвищувати власну емпатійність, варто більше фокусуватися на співрозмовнику, дати йому можливість висловитися та бути вислуханим. Будьте щирими та відкритими, це одразу відчувається у взаємодії.
4.Мотивація. Це та внутрішня енергія, яка рухає нас до дій. Найкращою мотивацією виступає самомотивація, адже саме завдяки їй ми здатні досягати власних поставлених цілей, а також зменшити втому та виснаження. Для самомотивації важливо розуміти та визначати власні цілі. А також відслідковувати власні емоції та почуття під час і після досягнення визначених цілей.
5.Соціальні навички чи соціальна свідомість. Розуміння інших людей, їх почуттів та емоцій, здатність чути співрозмовників та розрізняти їх емоції можуть значно покращити міжособистісну взаємодію та сприяти досягненню успіхів у роботі, навчанні та особистої життя.
Ці навички можна розвивати протягом усієї життя, немає якоїсь певної найвдалішої години, чи наоборот періоду, коли «вже пізно».
Але все ж таки наш EQ найбільше прокачується в процесі конфлікту, тому: чи не контролюєте собі в суперечці, не уникаєте їх, любите критикувати? Починайте хвалити, обговорюйте проблеми, коли обидві сторони спокійні.
Дослідження ізраїльського психолога Рувера Бар-Она підтверджує, що рівень емоційного інтелекту зростає з здобуттям життєвого досвіду і може зростати з віком, проте ми можемо розвивати емоційний інтелект уже сьогодні.
Що ще потрібне для підвищення рівня емоційного інтелекту?
Насамперед, дозволити собі проживати всі емоції та «позитивні», і «негативні», бо всі емоції, без винятку, нам потрібні і мають свою функцію.
Що рекомендують психологи, щоби розвивати емоційну самоусвідомленість. Для цього:
·
- розвивайте емоційну компетентність – збагачуйте емоційний словарь, називайте свої емоції, засвоюйте нові слова, читайте книги про EQ, поцікавтеся значенням тих чи інших емоцій;
· - ведіть щоденник емоцій та почуттів, у якому робіть аналіз прожитого дня, своїх емоцій, відчуттів, їх причин;
· - частіше використовуйте у висловлюваннях «Я відчуваю…» і слухайте свої почуття тут і зараз;
· - вчіться запитувати собі «Що я зараз відчуваю?», «Яка моя потреба зараз?», «Яка моя поведінка зараз буде ефективною?»;
- спробуйте виявляти свої почуття за допомогою думок, звернути увагу, що ваші думки викликають у вас гнів, які думки супроводжують смуток, счастье;
- Визнайте свої почуття, але не слідуйте за ними сліпо. Ви не є вашим почуттям. Почуття це ті, що є у нас, але не ті, що ми є. Управління емоціями передбачає вміння дистанціюватися від почуття, яке у нас виникало і вирішити – піддатися йому чи опиратися, тобто здійснити вибір.
Вчитеся керувати власними емоціями, розвивайте самоконтроль:
·
Запануйте техніки та методики управління емоціями.
Наприклад, можете застосовувати цю методику: «Техніка раціоналізації або техніка 10 секунд» – коли ви відчуваєте сильні емоції, спробуйте дати собі відповіді на кілька запитань:
1. Яку емоцію я зараз відчуваю?
2. Яка моя потреба зараз не реалізована, яке бажання?
3. Як я можу вплинути на ситуацію?
4. Як мені діяти далі?
Вчитеся вербалізувати свої емоції. Озвучуйте їх – мені зараз сумно, я розгнівана, мені страшно. Це розвиває емоційний інтелект і допомагає фізично і ментально впоратися з емоційними хвилями. Вербалізована, названа емоція відразу ж втрачає інтенсивність і з нею можна працювати у когнітивній, розумовій зоні.
· Спробуйте за шкалою від 1-10 порахувати силу вашої емоції, це допоможе зрозуміти для себе, наскільки терміновою є потреба, на яку варто звернути увагу. Інколи, фокусуючись на власних відчуттях, ви можете зрозуміти, що, наприклад, внутрішнє роздратування близьке до 2-3 балів, хоча спочатку здавалося, цілих 10.
· Тренуйте емпатію, для цього:
- проявляйте до себе більше прийняття, самопідтримки та самоповаги, це допомагає сформувати внутрішні опору та любов до себе, чутливість та чуйність до своїх відчуттів та потреб. Вміння бути самоемпатуючим ми можемо, згодом, застосовувати до інших людей, і наоборот – без емпатії до себе, нам важко бути емпатичними до інших;
- спробуйте знайти власні відповіді на два запитання:
«Як я розумію, що співрозмовник виявляє емпатію до мене, спостерігаючи за його словами, емоціями, поведінкою?».
«Як я розумію, що я виявляю емпатію до свого співрозмовника, за своїми словами, поведінці, емоціях?».
Відповіді на ці запитання дозволять вам продіагностувати, наскільки поважно ви ставитеся до себе та до інших.
·
Познайомтеся з людиною, яка на вашу думку, досить емпатична і спробуйте поспостерігати за її поведінкою, запитайте, як цей чоловік розвиває свою чутливість щодо інших людей.
· Виявляйте справжній інтерес до емоцій, почуттів та потреб інших людей, запитуйте їх та слухайте їх відповіді спочатку серцем, а потім і розумом.
Розвивайте соціальні навички і вчитись будувати стосунки:
· Виявляйте інтерес до людей, цікавтеся їх світоглядом, цінностями, життєвими правилами.
Вчитись відстоювати власні межі та виявляти здорову асертивну поведінку (здатність людини впевнено відстоювати свої права, інтереси, погляди, прямо висловлювати почуття, не порушуючи при цьому особових між іншими людьми).
· Створіть для себе нове внутрішнє правило – домовляйтесь з людьми, говоріть про свої потреби та почуття, не замовчуйте своїх емоцій, не вгадуйте думок людей і не чекайте, щоб вони здогадувалися про вашу потребу – говоріть.
· Фокусуйте своє увагу на тому, що є спільного між вами та співрозмовником, а не відмінного.
· Дозволяйте людям виявляти всі емоції поряд з вами, збільшуйте свій емоційний контейнер.
·
Тренуйте активне, емпатичне слухання – не перебивайте, будьте уважні, перефразовуйте слова вашого співрозмовника і діліться з ним як саме ви зрозуміли почуте.
· Запануйте та практикуйте методики ненасильницького спілкування (ННК).
Юліана Собчук – психолог-консультант у напрямку гештальт терапія.
